| Експедиції. Велопробіг Рівне-Соснове. 12-14 травня 2000 року. | |||
|
|
|||
|
Велопробіг Рівне-Соснове. 12-14 травня 2000 року.
|
|||
|
Задум здійснити кілька денну подорож на велосипедах ми виношували декілька місяців. Вирішили особливо не зволікати. Була встановлена дата старту – 12 травня 2000 року. Після нетривалих дискусій визначився і маршрут: велогрупа, в складі шести осіб, о 9 годині стартує з Тучина лісовими дорогами до Надслучанської Швейцарії. По нашим розрахункам це становило по прямій близько 30 км і пройти їх ми планували за 6-7 годин. Основна ж група (9 чоловік та три собаки) прибуває машинами зі всією амуніцією до 15 години на автостанцію Соснового. Потім ми знаходимо на березі Случі місце для стоянки табору. Розбиваємо табір і проводимо ніч навколо вогнища. Наступний день – ознайомлення з місцевістю, відпочинок. 14 травня від’їзд машинами по домах.
|
|||
 |
 |
||
| Лінія старту на околиці Тучина. | Тут особливо не розженешся. | ||
|
Для випробовування власних сил та у вигляді тренування, на травневі свята зробили пробний виїзд велосипедами до Олександрії та назад. Що ж то така за місцевість куди ми зібрались? Надслучанська Швейцарія, природний заказник Соколині гори – це мальовнича місцевість поблизу сел Соснове та Губків, Березнівського р-ну близько 70 км від Рівного. Там по обидва береги Случі розкинулося справжнє диво. Рештки Губківського замку XV ст. підсилюють враження і лишаються прямими свідками багатовікової історії тутешнього краю. Губків вперше як містечко згадується у письмових джерелах 1504 року, коли його зруйнували татари. У 1596 році, під час селянсько-козацького повстання С.Наливайка, князівським замком оволоділи війська Григорія Лободи. У 1708році шведські війська вщент зруйнували Губків. Вцілівші після штурму шведів та сильної епідемії чуми, що пронеслася краєм, мешканці оселилися на лівому березі Случі, заснувавши Людвипіль. Тривалий час поселення перебуває у володінні польських поміщиків. У 1795 році, після приєднання Правобережної України до Росії, Людвипіль включено до складу Ровенського повіту. На 1798 рік у Людвиполі був 141 двір, де мешкали 860 чоловік. 1946 року село перейменовано у Соснове.
|
|||
 |
 |
||
| Куплене на одному з хуторців молоко було казково смачним. | |||
 |
 |
||
| На черговому роздоріжжі ми обговорюємо можливість проведення ночі у лісі. | До Малої Совпи лишилось декілька кілометрів. | ||
|
Старт відбувся згідно плану. Сонячний травневий ранок обіцяв гарний день. Вивантажились з бусика за Тучином та звернули на ґрунтову дорогу. Вже за годину ми зрозуміли свою головну помилку у підготовці пробігу. Ми не передбачили, що практично за декілька кілометрів від Тучина земля переходила на піски. Їхати ставало практично неможливо. І лише де не де вдавалось скористатись перевагами велотехніки. Невдовзі ми прийняли рішення дещо змінити маршрут і найкоротшим шляхом вийти з лісу на автошлях у районі Совпи.. А там за рахунок швидкості вкластись в графік. Але ще за декілька годин ми зрозуміли, що блукаємо. На цю думку нас навели такі факти. Десь біля одинадцятої години ми вийшли до якогось хуторця, та зустріли чоловіка, що йшов із граблями та лопатою на плечі. Спитавши про напрямок на Совпу ми рушили далі. За декілька годин лісовою дорогою ми знову зустріли чоловіка із граблями та лопатою за плечем. І знову поцікавились про дорогу на Совпу. Яке ж було наше здивування коли той чоловік недовірливо заявив, що він вже давно вказав нам напрямок. Цей випадок добряче насмішив нас. А оговтавшись, ми вирушили знову на пошуки потрібної дороги. Не допомагав ні компас ні карти. Основну відстань велосипеди доводилось вести в руках. Лише після сьомої години вечора змучені, зголоднілі ми вийшли на Малу Совпу. Ще за півтори години на автостанції нас зустрічали схвильовані друзі, дружини, діти.
|
|||
|
|
||
| Неприхована радість від зустрічі. | |||
|
|
||
| Табір розбито. Вечеря готується. | |||
|
|
||
|
Оскільки до кінця світлового дня лишалось зовсім небагато часу, нам доводилось поспішати. Місце під табір вибрали на лівому березі Случі, навпроти решток князівського Губківського замку, на підвищенні. Швиденько розбили два намети. Розклали вогнище. Частина готувала вечерю, яка поєднувала в собі і обід. Вільні сили відправились на заготівлю дров на ніч. Ніч над вогнищем була чудова та сповнена романтики. Після другої години ночі почало холодніти. Народ потрохи розбрідався до сну. Я лишився до ранку чергувати над вогнищем. Холод позаганяв усіх спати по машинам. Намети ніч провели на самоті. На ранок вода, що лишилась у склянках, вкрилась тонким шаром льоду.
|
|||
|
|
||
| Чудовий ранок. | |||
|
|
||
| Річка Случ. Вид з князівського замку. | |||
|
|
||
| Рештки Губківського замку. | |||
|
Пробудження було складним. В учасників велопробігу гуділи ноги та боліли зади. Ранок 13 травня ми (“вело майстри”) зустріли ходою кавалериста. Але вже під обід був проведений дружній футбольний турнір та змагання на влучність стрільби із пнеморевольвера.
|
|||
|
|
||
|
"... Нам инструктор говорил: - топай, топай ножками, А у нас одна забота - поработать ложками..." |
|||
|
|
||
|
Від ознайомлення з місцевістю особливе задоволення отримало наше юнацтво. Був приступом взятий Губківський замок. Очі та серце помилувались чарівним краєвидом. День минув швидко і надвечір навколо вогнища всі дружньо ділились враженнями від побаченого. Наступного ж дня ми знялися з місця стоянки. Поприбирали сліди своєї присутності та потихеньку вирушили на Рівне, сповнені приємних вражень.
|
|||
|
|
||
|
До дому!
|
|||
|
|
|||
