Home
«нах≥дки
ƒокументи
≈кспедиц≥њ
” розшуку
ѕорадник
√алерењ
—офт
Ѕарило
–≥зне
√остьова книга

Ќазад

Ќа прот¤з≥ двох останн≥х рок≥в наша група дек≥лька раз≥в в≥дв≥дувала в≥дому не лише –≥вн¤нам фортиф≥кац≥йну споруду, що знаходитьс¤ поблизу м. ƒубно, безпосередньо б≥л¤ с. “аракан≥в, названа в народ≥ “аракан≥вський форт. 

–озм≥ри та складн≥сть буд≥вл≥ вражають. —поруда, безперечно, викликаЇ ≥нтерес перес≥чного в≥дв≥дувача. –азом з тим, авар≥йний стан форту, в≥дсутн≥сть будь-¤ких ознак реставрац≥йних, консервац≥йних чи охоронних заход≥в ставило р¤д запитань. 

ј саме:

-         ¤ка ≥стор≥¤ побудови форту;

-         що привело його до сучасного техн≥чного стану;

-         ¤ке майбутнЇ чекаЇ “аракан≥вську памТ¤тку.

ѕ≥сл¤ певних пошук≥в склалась б≥льш-менш повна картина. 

ќсобливо гурт д¤куЇ јртуру ‘едорк≥ву, за виконану арх≥вно-б≥бл≥отечну роботу. 

ќтже, почнемо знайомство з памТ¤тником фортиф≥кац≥њ к≥нц¤ ’≤’ стол≥тт¤.

‘ортЦзастава б≥л¤ м. ƒубно побудований у 1885 Ц 1890 р. силами головного ≥нженерного управл≥нн¤ при в≥йськовому м≥н≥стерств≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. явл¤Ї собою бетонно-земл¤не укр≥пленн¤, виконане з застосуванн¤м цегли, цементу, бутового розчину, чавунно - ливарних деталей, з ¤ких складен≥ ферми перекритт≥в ≥ герметичн≥ двер≥, сходи, лази. ” центр≥ чотирикутного в план≥ форту знаходилас¤ двоповерхова казарма дл¤ господарських, складських ≥ житлових прим≥щень гарн≥зону, що складавс¤ з артилер≥йськоњ роти ≥ штату коменданта форту. ѕо периметр≥ трапец≥Їпод≥бноњ в план≥ казарми проходила пол≥гональна за формою в≥йськова вулиц¤, що в≥докремлюЇ њњ в≥д безпечних каземат≥в, що опер≥зували цю вулицю. Ѕезпечн≥ каземати п≥дтримували насип головного фортечного вала. 

Ќа фортечному валов≥ знаходилас¤ вогнева позиц≥¤, що складалас¤ з бруствер≥в дл¤ гармат, банкеток дл¤ стр≥льц≥в ≥ тильних траверс≥в нагор≥ фортечного вала. ћ≥ж ними розташовувавс¤ вал ганг Ц шл¤х дл¤ перем≥щенн¤ знар¤дь. ” гожев≥й /тильн≥й/ частин≥ форту знаходивс¤ прикритий шл¤х через головний р≥в, куди по необх≥дност≥ висувавс¤ з≥ спец≥альних каземат≥в металевий м≥ст... √оловний р≥в Ц сухий Ц був укр≥плений ескарповою та контрэскарповою ст≥ною. Ќа контрэскарпов≥й ст≥н≥ розташовувалис¤ бойов≥ бетонн≥ каземати Ц кофри на вих≥дному п≥вн≥чному, зах≥дному ≥ п≥вденному кут≥.

«овн≥шн≥й земл¤ний вал зроблений пологим ≥ в п≥дн≥жж≥ його проходив зовн≥шн≥й або, ¤к називають його в≥йськов≥ ≥нженери, передовий р≥в, укр≥плений металевими іратами.

« ‘ормул¤ра ƒубенських укр≥плень складеного виконавцем роб≥т в≥йськовим ≥нженером полковником Ѕаумгартеном ≥ ≥нженерним чиновником титул¤рним радником  омаровим (1905 р≥к):

√арн≥зон воЇнного часу:

- фортечна артилер≥¤ Ц 1 рота;

- п≥хота - 2 роти.

ќзброЇнн¤:

- 6Ци дюймових знар¤дь /190 пуд/ - 10 шт.;

- легких польових гармат на клинопод≥бних мортирах Ц 8 шт.;

- 57 мм капон≥рних гармат  орденфельда Ц 8 шт.;

- 3Цх л≥н≥йних кулемет≥в Ц 10 шт.;

- 8Ци дюймових сталевих зразка 1877р. мортир вагою 200 пуд≥в Ц 4 шт.;

- ½ пудових / ?/ мортир Ц 10 шт.

‘орт маЇ форму чотирикутника з≥ зр≥заним зах≥дним кутом, довжина л≥н≥й вогню бруствера 230 сажн≥в.

”с≥х безпечних каземат≥в Ц 105, з них:

- дл¤ житла гарн≥зону Ц 32,

- п≥д лазарет Ц5,

- дл¤ господарських потреб Ц 4 ,

- п≥д склади Ц 10,

- комплект фортечноњ артилер≥њ Ц 5,

- п≥д електричну ≥ телеграфну станц≥њ- 4,

- п≥д колод¤зь ≥ бак дл¤ води - 2 ,

- пок≥йницька-1,

- п≥д сходами, проходами ≥ коридорами Ц 27,

- видаткових порохових льох≥в Ц6.

ѕрим≥щенн¤ дл¤ склад≥в пров≥анту ≥ вс¤ких запас≥в можуть ум≥стити 2 Цм≥с¤чний запас, необх≥дний дл¤ гарн≥зону форту. ”середин≥ Ц 3 колод¤з≥: один в≥дкритий, дл¤ постачанн¤ артилер≥йськоњ роти водою в мирний час, один у безпечних прим≥щенн¤х дл¤ забезпеченн¤ холодильник≥в при гасових двигунах 2-х електростанц≥й ≥ один у безпечних прим≥щенн¤х дл¤ постачанн¤ водою гарн≥зону п≥д час облоги, з водопроводом дл¤ закачуванн¤ запасу води в баки Їмн≥стю в 3000 в≥дер.

ћост≥в маЇтьс¤ два: зал≥зний висувний через головний р≥в форту дл¤ в'њзду у форт довжиною 10 сажн≥в, шириною в 9 фут≥в: р≥к буд≥вл≥ 1893 р., а також дерев'¤ний на зводах через ≤кву по казенному шосе, що веде з форту до станц≥њ ƒубно п≥вденно-зах≥дноњ зал≥зн., довжиною 15,8 сажн≥в, шириною 2,8 саж., збудований у 1885 р.

‘орт телефон≥зований у 1899 р.

ѕеред≥стор≥¤ буд≥вництва форту починаЇтьс¤ з моменту третього розд≥лу ѕольщ≥ в 1795 р., коли м. ƒубно з околиц¤ми був возз'Їднаний з –ос≥Їю ≥ з 1797 р. став пов≥товим м≥стом ¬олинськоњ губерн≥њ. ƒубно став прикордонним м≥стом.

ѕ≥дсумки франко Ц рос≥йськоњ в≥йни 1870 Ц 1871 р. показали необх≥дн≥сть повного перегл¤ду вс≥Їњ системи ≥нженерноњ оборони кордон≥в. √оловною причиною зм≥н у в≥йськово-≥нженерн≥й думц≥ була по¤ва зал≥зниць ≥ могутньоњ артилер≥њ. Ќа початку 70Цх рок≥в ≥нженерний департамент в≥йськового м≥н≥стерства, керований талановитим ≥нженером-генералом Ё.».“отлебеном, з огл¤ду на  стратег≥чн≥ задач≥ крањни, нам≥тив ≥ подав на розгл¤д ≥дею малих прикордонних фортець з метою прикритт¤, зосередженн¤ ≥ розгортанн¤ арм≥й, що зап≥знюютьс¤ до моб≥л≥зац≥њ. ¬≥н особливо п≥дкреслював у допов≥д≥ 1871 р. важлив≥сть створенн¤ таких малих фортець поблизу ƒубно та ѕроскурова, де у випадку в≥йни з јвстр≥Їю, користуючись зал≥зничними шл¤хами ≥ ¬аршавсько -  ињвським шосе, можна буде зосереджувати п≥д прикритт¤ми цих фортець в≥йська в Ћуцьку, ќстроз≥, ћежибож≥. ‘ортец≥ ц≥ передбачалос¤ побудувати на 4000 чол. ÷¤ ≥де¤ одержала вт≥ленн¤ через 14 рок≥в у видозм≥неному вар≥ант≥. ѕризначенн¤ цих фортець “отлебен визначав так: ЂЌаша мережа зал≥зниць уже встигла з'Їднатис¤ ≥з зал≥зниц¤ми «ах≥дноњ ™вропи, що спонукуЇ вчасно п≥клуватис¤ про те, щоб у випадку в≥йни не дозволити ворогов≥ скористатис¤ нашими зал≥зними шл¤хамиї. ” цей же час в≥йськове м≥н≥стерство допов≥дало ќлександру ≤≤ про необх≥дн≥сть створити 4 мал≥ фортец≥ на л≥н≥¤х ¬ержболово Ц ¬≥льно /згодом  овно/, Ћика-√раЇво /п≥зн≥ше.ќсовець/, ¬олочиськ Ц ∆меринка /передбачавс¤ ѕроскур≥в/, на –адзивил≥в Ц Ѕрест Ц Ѕердичевськ≥й дороз≥ /згодом ƒубно/.

–оботи з нарощуванн¤ пагорба ƒубенського форту почалис¤ в 60Цих роках ’≤’ ст. јле т≥льки в 1873 р. була скликана особлива нарада по оборон≥ кордон≥в ™вропейськоњ –ос≥њ де було вир≥шено асигнувати на перебудову фортець 66 млн. руб. “од≥ ж виступив ƒ.ј.ћ≥лют≥н з остаточним обірунтуванн¤м ≥нженерноњ програми, де п≥дкреслив необх≥дн≥сть прикритт¤ ƒн≥стра ≥ ƒн≥про Ц Ѕузького лиману шл¤хом створенн¤ укр≥плень поруч ƒубно, ѕроскурова, ќчакова та ямпол¤.

”кладанн¤ ѕотр≥йного союзу 1879 Ц 1882 р. показало, що головна небезпека –ос≥њ загрожуЇ з боку «аходу Ц Ќ≥меччини й јвстро-”горщини. ¬≥йськове в≥домство вжило терм≥нових заход≥в по ≥нженерн≥й оборон≥ границь, сформульован≥ в моб≥л≥зац≥йному план≥ 1879 Ц 1880 р., складеному генералом Ќ.ќбручевим, план≥ перетворенн¤ ≥ переозброЇнн¤ фортець ≥з застосуванн¤м далекоб≥йноњ артилер≥њ, затвердженому 27.Ў.1882. ” 1884 Ц 1887 р. було проведене ≥нспектуванн¤ фортець ≥ воно п≥дтвердило необх≥дн≥сть зм≥цнити на зах≥дному театр≥ форт ƒубно. ” директивних р≥шенн¤х цього часу вказуЇтьс¤: "ѕобудувати укр≥пленн¤ перед ƒубно, з метою перепинити ворогов≥ доступ через ƒубенське деф≥ле по зал≥зниц≥ з Ѕрод у –≥вне. ‘орт Ц застава в ƒубно був в основному побудований з 1885 по 1890 р≥к.

 ер≥вником буд≥вництва форту був призначений ≥нженер-полковник  Ѕорисов п≥д кер≥вництвом ¤кого з 1885 по 1890 р. були виконан≥ вс≥ основн≥ буд≥вельн≥ роботи та проведен≥ земл¤н≥ роботи. ‘ормул¤р ƒубенских укр≥плень за 1899 р. складений в≥йськовим ≥нженером-полковником Ѕаумгартеном, що будував форт  у 90Цих рр., представл¤Ї ≥стор≥ю його буд≥вництва ≥ може слугувати повноц≥нним ≥сторичним матер≥алом дл¤ вивченн¤ пам'¤тника.

ѕ≥д датою 1885 р. Ѕаумгартен пише: Ђƒубенськ≥ укр≥пленн¤ почат≥ буд≥влею восени 1885 р., зг≥дно проекту, затвердженого 15 серпн¤ того ж року. «агальний напр¤мок ≥ вище спостереженн¤ в ц≥лому буд≥влею укр≥плень було зосереджено у ќсобливоњ, ¬исочайше затвердженоњ, ком≥с≥њ дл¤ зведенн¤ нових фортець та укр≥плень на зах≥дн≥й границ≥ ≤мпер≥њ. Ќайближче координац≥¤ ≥ спостереженн¤ за зведенн¤м укр≥пленн¤ було дов≥рено в≥йськовому ≥нженеров≥ полковников≥ Ѕорисову з присвоЇнн¤м йому прав ≥ званн¤ буд≥вельника ƒубенських укр≥пленьї

–оботи проводились через п≥др¤дчика ≥ постачальник≥в

” 1899 р. п≥др¤дчик був зв≥льнений в≥д подальших роб≥т ≥ при ƒубенському буд≥вництв≥ засноване господарське в≥дд≥ленн¤, що проводило подальш≥ буд≥вельн≥ роботи. “од≥ ж сформована ƒубенська артилер≥йська фортечна рота.  омандиром роти був призначений штабс-кап≥тан ѕодрузький. ƒубенське буд≥вництво закрите ≥ зам≥сть його дл¤ продовженн¤ роб≥т по впор¤дкуванню форту був заснований господарський ком≥тет п≥д головуванн¤м в≥йськового ≥нженера-полковника ЅЇл≥кова. ” 1890 р. форт огл¤дали члени царськоњ фам≥л≥њ, що св≥дчило про д≥йсну готовн≥сть об'Їкта.

” 1891 р. господарський ком≥тет з добудови ƒубенських укр≥плень був перетворений у “имчасове управл≥нн¤ виконавц¤ роб≥т на ƒубенському форт≥. Ќачальником його залишивс¤ ≥нженер ЅЇл≥ков. –оботи направл¤лис¤ головним начальником ≥нженер≥в, з управл≥нн¤ ¤кого надходили конкретн≥ вказ≥вки по буд≥вництву Ц бетонуванню, озброЇнню, установц≥ герметичних затвор≥в ≥ т.д. 2 травн¤ 1892 р. було засновано ƒубенське ≥нженерне управл≥нн¤ зам≥сть тимчасового управл≥нн¤ виконавц¤ роб≥т. √оловою його залишивс¤ ЅЇл≥ков.

” 1897 р. ЅЇл≥ков був призначений комендантом форту. ¬иконавцем роб≥т був ≥нженер-полковник Ѕаумгартен. “аким чином, можна припустити, що в≥йськовий ≥нженер Ѕорисов був автором форту ≥ кер≥вником його основних  буд≥вель, а участь у перебудовах приймали ≥нженери ЅЇл≥ков ≥ Ѕаумгартен.

–озташуванн¤ ƒубенського форту випливало з його стратег≥чного призначенн¤ Ц оборон¤ти зал≥зничний та шосейний шл¤х з м.  рем≥нц¤ ≥ –адзивилова, затримуючи супротивника до збору в≥йськ ≥з прикордонноњ смуги, ≥ забезпечувати базу в≥дступаючим в≥йськам.

«в'¤зок форту з м≥сцев≥стю зд≥йснювалас¤ за допомогою висувного зал≥зного мосту довжиною в 10 сажн≥в ≥ шириною в 9 фут≥в, побудованого в 1893 р. ƒл¤ приховуванн¤ моста п≥д час облоги форту було улаштовано по л≥н≥њ сх≥дноњ потерни /п≥дземного ходу/ одноповерхове прим≥щенн¤ п≥д насипом, що з'Їднувалос¤ з безпечними казематами. ” 1889 р. проводились роботи з розведенн¤ дерев ≥ чагарнику на форту ≥ навколо форту. «емл¤н≥ насипи зм≥цнювалис¤ також за допомогою п≥дп≥рних ст≥н. «а зовн≥шн≥м валом розташовувавс¤ головний сухий р≥в у 6 сажень, котрий п≥дтримувавс¤ контрэскарповою ст≥ною /висота 2.8 сажн¤, фасад виконаний у форм≥ двох'¤русноњ галерењ, з цегли/. ” перший пер≥од буд≥вництва на контрэскарпов≥й ст≥н≥ були побудован≥ з цегли прим≥щенн¤ капон≥р≥в дл¤ подовжнього обстр≥лу рову. ” 1896 Ц 1897 р. п≥вн≥чний, п≥вденний ≥ зах≥дний капон≥ри на вих≥дних кутах форту були роз≥бран≥ ≥ зам≥нен≥ бетонною ст≥ною у форм≥ такоњ ж двох'¤русноњ галерењ...

ƒощова вода з рову в≥дводились по чавунних ≥ гончарних трубах п≥дземного водостоку в п≥вн≥чну к≥нц≥вку форту. Ќасип валу був оснащений водостоками ≥ тут була пос≥¤на трава дл¤ зм≥цненн¤ ірунту.

«агальна площа, займана фортом Ц 240 кв. сажн≥в /сажень Ц м≥ра довжини: у –ос≥њ Ц 2,13 м. ” ѕольщ≥ Ц 1,72 м./

” 1895 р. у 4 казематах нижнього поверху в передн≥й /зах≥дн≥й/ частин≥ були улаштован≥ прийомний пок≥й на 28 л≥жок, операц≥йна ≥ дезинфекц≥йна к≥мнати, лазн¤ ≥ пральн¤, там же хл≥бопекарн¤.

” правому кутовому каземат≥ нижнього поверху центральноњ частини безпечних каземат≥в був установлений гасовий двигун ≥ динамо-машина Ц дл¤ осв≥тленн¤ тильноњ сторони форту. ƒл¤ подач≥ пов≥тр¤ в ц≥ каземати був улаштований вентил¤ц≥йний пристр≥й. ” безпечн≥ каземати був проведений водопров≥д, що наповнювавс¤ по п≥дземному коридор≥ з колод¤з¤ в центральн≥й казарм≥.

√арн≥зонна фортечна церква побудована й остаточно облаштована в 1901 р. ¬она розташовувалас¤ в казематах центральноњ казарми по центру зах≥дного фасаду на р≥вн≥ двох поверх≥в. ¬х≥дний портал оформлений у вигл¤д≥ арки, у центр≥ ¤коњ дверний прор≥з ≥ по обидва боки в≥д нього в≥кна з овальними завершенн¤ми. ÷е з арсеналу художн≥х засоб≥в розповсюдженого в той час рос≥йсько-в≥зант≥йського стилю.

¬ерхн¤ частина церкви ≥м≥туЇ форми псковських дзв≥ниць ’Ў ст. ¬ оформленн≥ ст≥н використан≥ прийоми т.зв. цегельного стилю, широко розповсюдженого в арх≥тектур≥ громадських буд≥вель –ос≥њ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. ÷ерква однокамерна. ѕерекрита сферичним зводом. Ќеф в≥докремлювавс¤ в≥д в≥втар¤ ≥коностасом, за ¤ким був под≥ум дл¤ св. дарунк≥в. Ќад входом у церкву розташовувалис¤ пом≥ст дл¤ хор≥в на консольно винесених балках. ¬≥кна церкви мали др≥бн≥ в≥траж≥.

” в≥домост¤х про форт у ц≥лому за 1905 р. вказуЇтьс¤, що каземати були призначен≥ дл¤ бойових д≥й, дл¤ житлових, господарських прим≥щень, склад≥в, лазарету, операц≥йноњ, дезкамери, моргу, туалет≥в, колод¤з≥в ≥ бака дл¤ води. ” казематах безпечного типу могло розм≥щатис¤ 800 ос≥б. ”с≥ вони були оснащен≥ вентил¤ц≥Їю й опаленн¤м. ” форт≥ була обладнана канал≥зац≥¤, водопров≥д, спец≥альна установка дл¤ спалюванн¤ нечистот.

”с≥ прим≥щенн¤ п≥дземних виход≥в, каземати були осв≥тлен≥ електрикою.

” порохових льохах електропроводка ≥ лампи забран≥ в ≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али. ” 1899 р. форт був телефон≥зований, ¤к ≥ багато ≥нших фортець на зах≥дних кордонах –ос≥њ.

ƒо 1900 р. форт використовувавс¤ ¤к фортец¤-склад. „ерез велику концентрац≥ю в≥йськ на п≥вденно-зах≥дн≥й границ≥ недалеко в≥д ƒубно царський ур¤д дотримувавс¤ помилковоњ думки, що п≥вденно-зах≥дний напр¤мок менш небезпечний, ан≥ж п≥вн≥чно-зах≥дний ≥ центральний напр¤мки театру воЇнних д≥й. ќчевидно, виход¤чи з цього, форт був скасований, але не зруйнований, а перетворений у в≥йськову в'¤зницю, що стало причиною своЇр≥дного казусу у в≥йськов≥й ≥стор≥њ: форт у 1915 р. був залишений рос≥йськими в≥йськами, але зайн¤тий ≥ використаний австр≥йськими. ‘орт був зайн¤тий м≥ж серединою 1915 ≥ к≥нцем  вересн¤ 1915 р. –уйнуванн¤ форту в≥дбулис¤ вл≥тку 1916 р. п≥д час Ѕрусиловського прориву на п≥вденно-зах≥дному фронт≥. ј також п≥д час бойових д≥й ѕершоњ к≥нноњ арм≥њ проти б≥лопол¤кк≥в.

” пер≥од п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни форти закритого типу втратили своЇ колишнЇ значенн¤ ≥ розгл¤далис¤ т≥льки ¤к ключова позиц≥¤ в≥д т≥Їњ або ≥ншоњ д≥л¤нки фронту.

” 60Цих рр. робилис¤ спроби ћ≥н≥стерством торг≥вл≥ ≥ штабом ѕрикарпатського в≥йськового округу пристосувати форт п≥д складськ≥ прим≥щенн¤, але через волог≥сть ≥ випари збереженн¤ було неможливе.

—учасний стан споруди добре описано у акт≥ техн≥чного стану форту складеному групою фах≥вц≥в льв≥вськоњ комплесноњ арх≥тектурно-реставрац≥йноњ майстерн≥ ≥нституту Ђ”крпроектреставрац≥њї п≥сл¤ досл≥дженн¤, проведеного на замовленн¤ в≥дд≥лу в справах буд≥вництва та арх≥тектури –овенського облвиконкому ще у 1983 роц≥. 

ќсь витримки з цього акту:

‘орт маЇ в план≥ форму ромба з≥ сторонами до 240 м. «овн≥ в≥н оточений ровом глибиною до 6 м  ≥ шириною до 13 м. –≥в оточений земл¤ними валами, ¤к≥ укр≥плен≥ цегл¤ними мурами. «овн≥ мури мають ширину до 3 м.

«овн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ муриЕ ¬трати складають 25 Ц30 %Е«агальний техн≥чний стан збереженн¤ мур≥в можна рахувати задов≥льним. Ќеобх≥дн≥ т≥льки незначн≥ консервац≥йн≥ роботи.

ѕ≥дземн≥ коридори Е ƒо центрального ¤дра форту в≥д земл¤них вал≥в з п≥вноч≥, п≥вдн¤, сходу ≥ заходу ведуть широк≥ пендусн≥ коридори. ¬х≥д в зах≥дний коридор зруйнований, перекритт¤ самого коридору ≥ примикаючих до нього прим≥щень в авар≥йному стан≥ /глибок≥ тр≥щини ≥ вивали в склеп≥нн¤х, порушена г≥дро≥зол¤ц≥¤/. ¬раховуючи те, що форт в≥дв≥дуЇтьс¤ багаточисельними, неорган≥зованими групами турист≥в, з метою уникненн¤ нещасних випадк≥в необх≥дно терм≥ново закрити цю частину споруди ≥, по можливост≥, л≥кв≥дувати авар≥йний стан перекритт¤Е

—т≥ни ≥ боков≥ перекритт¤ коридор≥в виложен≥ з цегли на цементному розчин≥. ѕ≥длоги бетонн≥, частково втрачен≥Е¬ходи ≥ виходи до коридор≥в мають збережен≥ металев≥ коробки ≥ гаки кр≥пленн¤ вор≥т.

÷ентральний корпус Е÷егл¤на 2-поверхова споруда маЇ в план≥ форму трапец≥њ Е

ѕлан споруди вир≥шений в двох р≥вн¤х: зах≥дна частина корпусу на 2 м вище сх≥дноњЕ

ѕотужн≥ цегл¤н≥ ст≥ни /товщиною до 2 м зовн≥ виложен≥ високо¤к≥сною цеглою ≥ декорован≥ карнизами, п≥л¤страми, арками. Ћице кладки внасл≥док замоканн¤ в значн≥й м≥р≥ зруйноване. ¬≥конн≥ ≥ дверн≥ заповненн¤ втрачен≥ повн≥стю.

ѕ≥д корпусом знаход¤тьс¤ три глибоких колод¤з≥ /д≥аметром до 2 м/, два з ¤ких засипан≥ битою цеглою. ™диний збережений колод¤зь, глибиною до 20м, з'Їднаний п≥дземною галереЇю з зах≥дними казематами.

¬≥дмостка /з каменю ≥ бетону/ втрачена на 90 Ц100%Е

÷окольЕмурований з каменю пр¤мокутноњ форми. ¬исота цоколю до 50 см. ¬трати складають 40%.

—т≥ниЕ™ тр≥щини шириною до 5 см. «агальний техн≥чний стан ст≥н незадов≥льний.

 арнизи Ц цегл¤н≥, нетинькован≥, мурован≥ з формованоњ цегли, складного проф≥лю.

 арнизи поросли кущами ≥ деревами. ¬трати складають 50%.

ƒах Ц складного проф≥лю, покритий руберойдом. ¬ де¤ких м≥сц¤х дах пошкоджений.

¬одов≥дв≥д зд≥йснюЇтьс¤ через лоткиЕв товщ≥ ст≥ни. Ћотки не забезпечують повного водов≥дводу, що призводить до дальшого руйнуванн¤ споруди. «береглось одне дверне заповненн¤ в задов≥льному стан≥.

Ѕудь-¤к≥ елементи ≥нтер'Їру не збереглис¤. ѕрим≥щенн¤ замокають ≥ поступово руйнуютьс¤. «агальний техн≥чний стан ≥нтер'Їру незадов≥льнийЕ

ƒл¤ того, щоб попасти в каземати, треба пройти через подв≥йну л≥н≥ю оборонних рубеж≥в, ст≥ни й перекритт¤ ¤ких виконан≥ з бетону до 2,5 мЕ¬ зв'¤зку з тим, що в зах≥дн≥й частин≥ каземат≥в робилис¤ спроби орган≥зувати склади, прим≥щенн¤ тут знаход¤тьс¤ в задов≥льному стан≥ /буд≥вельне см≥тт¤ в≥дсутнЇ, ст≥ни поб≥лен≥/. ≤нтер'Їр решти прим≥щень каземат≥в Ц незадов≥льний.

Ќазад