|
ѕорадник: |
||
|
|
||
|
„ищенн¤ та консервац≥¤ знах≥док з метал≥в.
Ќеобх≥дно з великою обережн≥стю п≥дходити до процесу очистки та в≥дновленн¤ раритет≥в. Ќеобережними д≥¤ми можна назавжди втрати предмет. ќсновними способами чистки Ї поЇднанн¤ механ≥чного та х≥м≥чного.
ћехан≥чна обробка проводитьс¤ за допомогою р≥зноман≥тних щ≥ток (щетинноњ, латунноњ або з скл¤ного волокна), звичайних голок, скребк≥в, зубол≥кувальних ≥нструмент≥в, тощо. «астосовувати њх потр≥бно з надзвичайною обережн≥стю. ѕамТ¤таймо, металев≥ предмети, вражен≥ ржею та окисами Ї значно вразлив≥шими до механ≥чних навантажень ≥ нев≥рний рух може призвести до поломки, або ≥нших пошкоджень. ћехан≥чним методом допускаЇтьс¤ зн¤тт¤ лише поверхневих наслоювань земл≥, п≥ску, окремих бугорк≥в короз≥њ та грубих окис≥в, структура ¤ких ч≥тко визначена, не докладаючи значних зусиль. ’≥м≥чне очищенн¤ передбачаЇ обробку предмету х≥м≥чними розчинами. ќск≥льки природа окис≥в може бути р≥зною то ≥ шл¤хи њх видаленн¤ р≥зн¤тьс¤. –озгл¤немо де¤к≥ методи очищенн¤ вироб≥в з р≥зних метал≥в доступн≥ у першу чергу у домашн≥х умовах. ћ≥дн≥ вироби. ўоб видалити з м≥дних монет, чи ≥нших вироб≥в, вишнево-червоний нал≥т окису м≥д≥ необх≥дно занурити вир≥б у 5-15% розчин амон≥аку, але так, щоб в≥н повн≥стю зануривс¤ у розчин, бо при контакт≥ з пов≥тр¤м д≥¤ ам≥аку на метал Ї руйн≥вною. јм≥ак можна зам≥нити 5-10% розчином вуглекислого амон≥ю, ¤кий менш агресивний до м≥д≥ та бронзи. якщо ж м≥дн≥ монети вкрит≥ сол¤ми з вуглекислоњ м≥д≥ (темно-зелений кол≥), ц≥ наслоюванн¤ можна видалити 5-10% розчином лимонноњ кислоти. ¬она пов≥льно розчин¤Ї сол≥ та окисли м≥д≥ ≥ не руйнуЇ метал≥чну м≥дь. ѕ≥сл¤ 24-48 годин вир≥б прочищають ≥ при необх≥дност≥ процедуру повторюють. ƒобре п≥дходить пов≥льно д≥ючий реактив “рилон Ѕ. ¬≥н пов≥льно розмиваЇ пошкоджен≥ короз≥Їю прошарки та не вражаЇ здорового металу. –≥ч занурюють у розчин на терм≥н, що залежить в≥д стану метала та його окисленн¤. ƒуже вражен≥ екземпл¤ри можна тримати у “рилон≥ дек≥лька д≥б, час в≥д часу змиваючи з металу мТ¤кою ганч≥ркою п≥д проточною теплою водою прошарки розмТ¤кшених окис≥в. ѕри цьому не сл≥д забувати користуватись гумовими рукавиц¤ми. ¬ насл≥док очистки монета може покращити св≥й зовн≥шн≥й вигл¤д, але треба бути готовим до того, що п≥сл¤ очищенн¤ огол¤тьс¤ вс≥ раковини та подр¤пини. “≥льки волод≥ючи певними навичками, можна квал≥ф≥ковано вир≥шувати, чи варто монету чистити, чи не пог≥ршить це ≥ без того поганий екземпл¤р, чи не втрат¤тьс¤ разом з≥ змитими окислами, детал≥ малюнку, котр≥ повн≥стю знищен≥ короз≥Їю. ѕ≥сл¤ х≥м≥чноњ очистки треба провести так зване Увиварюванн¤Ф. –≥ч старанно промивають в кипл¤ч≥й (бажано дистильован≥й) вод≥ до нейтральноњ реакц≥њ води. ¬оду бажано зм≥нювати. ѕросушити, пом≥стивши в ацетон, пот≥м у спирт не менше ¤к на 30-60 хвилин. ѕ≥сл¤ цього монети часто покривають захисним покритт¤м: параф≥ном або синтетичними смолами. ƒл¤ цього можна порадити 5% розчин пол≥бутилметакрилата в ацетон≥, толуол≥ або ксилол≥ и пол≥в≥н≥лбутирал¤ в спирт≥ або сум≥ш≥ спирту з бензолом (1:1). ћ≥дн≥ чищенн≥ реч≥ (монети, іудзики, бл¤хи) в колекц≥њ вигл¤дають дещо не звичайно. “ому њх бажано штучно "з≥старити". Ќайпрост≥ший спос≥б створенн¤ штучноњ патини такий. ћонету, чи ≥ншу р≥ч, занурюють у п≥д≥гр≥тий 10%-ий розчин г≥посульф≥та на 10-20 с. ѕ≥сл¤ висиханн¤ протерти њњ м'¤кою нетканою тканиною. ќброблен≥ таким чином вироби набувають приЇмного бронзового кольору. р≥м того, створений таким чином пл≥вка, над≥йно захищаЇ вир≥б в≥д подальшоњ короз≥њ —р≥бн≥ вироби. ¬исокопробн≥ сплави м≥ст¤ть б≥льший в≥дсоток чистого ср≥бла, ≥ окиси, що зТ¤вл¤ютьс¤ на њх поверхн≥, мають ≥нший характер, н≥ж окисли низькопробних сплав≥в. ћонети високоњ проби (50 коп≥йок, рубл≥) доц≥льно пом≥стити на дек≥лька годин в розчин нашатирного спирту (90% води, 10% ам≥аку), або содовий розчин (100 грам води, 30 грам харчовоњ соди). Ќезначн≥ окисли краще всього чистити кашкою к трьох компонент≥в: нашатирного спирту, харчовоњ (двовуглекислоњ) соди ≥ зубноњ пасти. —ум≥ш повинна на дотик бути мТ¤кою кашкою без твердих частинок. “акож можна користуватись 5 - 10 % розчином мурашиноњ кислоти, ¤ка добре розмТ¤кшуЇ та зн≥маЇ не лише окиси, а ≥ вуглекисл≥ сполуки м≥д≥ на ср≥бл≥. Ќизькопробне ср≥бло можна пом≥стити на дек≥лька годин в лимонний с≥к або розр≥зану картоплину. Ќизькопробне ср≥бло, в ¤кому в ¤кост≥ л≥гатури використовувалась м≥дь, при сильному окислен≥ зелен≥Ї. ƒл¤ њх очищенн¤ найкраще п≥дходить 10% розчин трилона Ѕ. ѕ≥сл¤ того ¤к зелена пл≥вка розчинитьс¤ ≥ з≥йде, чистку можна продовжити кашкою. ѕ≥сл¤ очистки ср≥бних речей необх≥дно застосувати той же метод промивки та сушки, що ≥ з м≥ддю. јлюм≥н≥й, свинець, олово. „еканки з алюм≥н≥ю, свинцю, олова не рекомендуЇтьс¤ чистити з використанн¤м х≥м≥кат≥в. «ал≥зн≥, цинков≥ предмети. ѕромивка водою з милом, з використанн¤м щ≥тки. ≤ржу часто видал¤ють слабким розчином сол¤ноњ кислоти. ѕри цьому необх≥дно особливу увагу прид≥лити процесу промивки (виварюванню). –ештки кислоти, не видален≥ з виробу, продовжують руйнувати метал. ≤ржу добре очищувати 15-20% розчином “рилону Ѕ. –≥ч занурюють в розчин та витримують дек≥лька дн≥в, раз в день протираючи щ≥ткою розм'¤клий шар. Ќезначна ≥ржа добре очищуЇтьс¤ рибТ¤чим жиром, залишаючи шар жиру на 1,5-2 години. ѕ≥сл¤ витримки ≥ржа легко видал¤Їтьс¤. –ибТ¤чий жир, проникаючи на всю глибину ≥рж≥, створюЇ п≥д нею пл≥вку, що запоб≥гаЇ подальшому ржав≥нню. “ому його можна використовувати дл¤ консервац≥њ. Ќезначн≥ м≥сц¤ ≥рж≥, також можна видалити тампоном змоченим у керосин≥.
|
||
”
лабораторних умовах ефективний також
електрох≥м≥чний метод.
